Куди прямує “русскій космічний корабль”

Минуло вже 63 роки, відтоді як людина змогла помилуватись Земною кулею з безмежних космічних просторів, і ще 54 роки відколи двоє астронавтів у смішних скафандрах зробили перші кроки поверхнею Місяця. З тих пір космос, запалюючи щоночі мільйони зірок над нами, стає все ближчим. За понад 60 років людство написало чимало сторінок своєї космічної історії. Історично першими її авторами судилося стати двом державам – США і СРСР. В останні десятиліття до них доєдналася ціла низка країн, організацій та приватних компаній. Космос так само гостинно приймає всіх. Всіх, окрім росіян.

Не нічийний космос

12 квітня у світі відзначають Міжнародний день польоту людини у космос, а на РФ відповідно – День космонавтики.

2023-й став дуже насиченим “космічним роком” для людства. Провідні держави світу та приватні компанії продовжують розвивати технології, які згодом дозволять колонізувати планети сонячної системи.

Компанія SpaceX здійснила декілька запусків нової надпотужної ракети – носія системи Starship, спроектованої для доставки людей і вантажів до Місяця та Марса. В планах компанії Ілона Маска значне збільшення продуктивності – до 12 польотів щомісяця вже у 2024 році.

Найближчим конкурентом SpaceX є інша приватна компанія Blue Origin, яка отримала контракт NASA сумою 3,4 млрд доларів на побудову космічного апарату. Він доставить астронавтів на Місяць у рамках проекту Artemis.

Китай оголосив про плани побудувати власну космічну станцію на Місяці вже протягом 5 років. Китайська влада заявила про успіхи у використанні нового ракетного палива – металоксу, що зробить переміщення в космосі доступнішим.

Не дивлячись на тимчасові невдачі з розробкою власної ракети-носія, Європейське космічне агентство відкрило у 2023 році два нові космодроми – у Швеції та Норвегії. Країни ЄС також мають плани збільшити підтримку приватних космічних компаній.

Ще один новачок у космічній сфері – Індія стала четвертою країною у світі, якій підкорилися місячні кратери, посадивши на південному полюсі супутника Землі свій космічний апарат.

Водночас найпишніше День космонавтики відзначають саме в Росії. Там не оминають нагоди нагадати світові про перший супутник і першу людину в космосі. При цьому Росія намагається ігнорувати внески інших країн, що входили до складу СРСР, зокрема України. Адже саме на українських двигунах, виготовлених КБ “Південне”, злітали радянські ракети.

Чорна діра російської космонавтики

У нове тисячоліття Росія вступила з амбітними планами підкорення космосу. Нова команда Кремля почала накачувати грошима космічні програми, більшість із яких так і залишилися недієздатними – “надувними кульками”, що не злетіли. Ось проект багаторазового космічного літального апарату “Кліпер” через високу вартість заморожений у 2006 році разом з проектом “Пором”, що передбачав створення міжорбітального буксира багаторазового використання.

До початку нового тисячоліття Росія підійшла з парком застарілих ракет типу “Протон” і “Енергія”. Їх експлуатація була пов`язана з високою аварійністю. Виживання російської космічної галузі залежало від розробки нових ракет-носіїв, які б вироблялися і запускалися на території РФ. Тому на початку 2000-х років розпочато проект “Ангара” – сімейство ракет-носіїв модульного типу з вантажопідйомністю від 1,5 до 35 тонн. Перший запуск “Ангари” мав відбутися ще у 2005 році, але поставлений на довгу паузу аж до 2014 року. Не дивлячись на “вагон” часу для роботи над помилками і на те, що за запуском стежив “улюблений лідер” Путін, “Ангара” злетіла лише з другої спроби.

Останній запуск “Ангари” відбувся вже 11 квітня 2024 року – для цього знадобилося вже три спроби. Навіть голова Роскосмосу назвав ракету “строптивой девушкой”. Виробництво”Ангари” виявилося майже у півтора рази дорожчим за ракети серії “Протон”. За оцінками фахівців,”задоволення” запуску “Ангари” може коштувати до 100 млн дол. Очевидно ця сума буде витягнута кремлівською владою з кишень пересічних росіян – через санкції російська космонавтика позбулась більшості міжнародних комерційних замовлень.

Поки російська космічна промисловість “народжувала в муках” нову ракету, “Ангара” почала серйозно програвати міжнародну конкуренцію. 2018 року компанія SpaceX здійснила перший запуск ракети Falcon Heavy, здатної виводити на орбіту до 63 т вантажу з можливістю повернення і багаторазового використання першого ступеню ракети. За підсумками 2023 року компанія Ілона Маска здійснила запуск 96 ракет-носіїв, доставивши 1200 т вантажів.

Через санкції Росія втратила можливість запускати супутники “недружніх” країн, а також розвивати космічний туризм – ці проекти приносили російській космічній галузі левову частку прибутків. Власних потужностей виробництва супутників Росії критично не вистачає, про що заявив голова Роскосмосу Юрій Борисов в жовтні 2023 року. За його словами, РФ здатна продукувати до 40 супутників у рік, тоді як можливості США і КНР сягають 3 тис і 1,5 тис апаратів відповідно. Але на фоні конкурентів завдання, поставлені перед космічною галуззю Росії виглядають досить скромно – планується виробляти до 400 супутників у 2030 році.

В умовах широкомасштабної війни з Україною, єдиним постійним замовником і фактично рятівним кругом космічної галузі РФ є міністерство оборони. В 2020 році відомство замовило виробництво чотирьох ракет “Ангара” важкого класу до 2024 року. Ракети мали використовуватися для виведення на орбіту військових супутників, в тому числі, апаратів зв’язку, навігації, розвідки та попередження про ракетний напад.

В минулі роки предметом гордості російської космонавтики був космічний туризм, розпочатий польотом першого клієнта галузі на космічному кораблі “Союз” у 2001-му. До початку російської агресії проти України послугами “Союза” встигли скористатися 9 космічних туристів. З 2022 року туристичний потік перехопили приватні комерційні компанії, серед яких Blue Origin, SpaceX, Virgin Galactic. Розвиток космічних технологій дозволить, за оцінкою фахівців, вже в найближчому майбутньому значно знизити вартість польотів для космічних туристів, що збільшить загальний попит і зробить цю сферу надприбутковою.

Роскосмос продовжує втрачати замовлення і від найбільшої світової космічної агенції NASA. Саме російські “Союзи” доставляли американських астронавтів до МКС за контрактами з американським космічним агентством. Кожен такий політ обходився США у 90 млн доларів. У травні 2020 року свій перший політ із двома астронавтами на борту здійснив пілотований космічний корабель нового покоління Crew Dragon компанії SpaceX. Можливості нового космічного апарату від Ілона Маска перевищують російський аналог, як щодо кількості осіб на борту, так і у можливості доставки вантажів. Крім того, один політ на Crew Dragon обходиться у 55 млн доларів.

Росія відчайдушно тримається за космос, зберігаючи присутність на Міжнародній космічній станції. Керівництво NASA засудило агресію Росії проти України, але визнало, що з метою збереження функціонування МКС змушене продовжувати співпрацю з Роскосмосом. Доля самої МКС вже визначена: з січня 2031 року планується її виведення з орбіти.

На цьому фоні Москва виношує плани будівництва Російської орбітальної станції вже до 2032 року. Проте перспективи її створення поки досить туманні. Станція будується лише у формі макетів і ескізних проектів. Серйозно завадити її будівництву може як відсутність фінансування в умовах широкомасштабної війни, так і низький рівень науково-технічної бази, на чому все частіше наголошують експерти.

Російський напад на Україну у 2014 році вніс значні корективи у реалізацію проекту запуску на Місяць міжпланетної станції “Луна”, який було заплановано на 2015 рік. “Луна” змогла полетіти 2023 року, але, зазнавши “жорсткої посадки”, миттєво припинила своє існування. Цей інцидент був особливо болючим для Кремля, адже саме “Луна” мала відродити престиж російської космонавтики. Міжнародні партнери РФ у цьому проекті – Індія, Швеція та Європейське космічне агентство, вийшли з нього ще до старту.

Схоже 2024 рік продовжить вимірювати кроки людства на шляху до підкорення космосу. Ініціативу утримуватимуть державні компанії США, Китаю, Індії та Європи. На п`яти їм наступають приватні компанії, які динамічно розвиваються. Плани людства на освоєння космосу стають ще сміливішими – наприкінці року SpaceX планує вивести на орбіту космічну лабораторію Europa Clipper, яка розпочне найвіддаленішу від Землі космічну місію.

Космічні війни Кремля

В Росії плани освоєння космосу як і раніше “космічні”. На порядку денному Кремля залишається головне питання: продовження війни з Україною. За даними видання Bloomberg, оборонний бюджет РФ 2024 року має збільшитися до 10,8 трлн. руб на рік, а на фінансування урядової програми “Космічна діяльність Росії” на період 2024-2026 років планується виділити лише трохи більше 800 млрд руб.

Частина “військових грошей” бюджету буде виділена Повітряно-космічним силам РФ, створеним 2015 року внаслідок об’єднання Військово-повітряних сил та Військ повітряно-космічної оборони. ВКС не лише відповідають за армійську авіацію та сили ППО країни-агресора, але і спостерігають за космічними об’єктами “недружніх” країн, здійснюючи оперативне реагування в разі виникнення загрози.

В листопаді 2021 року демонстрація Росією сили ледь не призвела до масштабної трагедії в космосі. Причиною стало перше випробування антисупутникової ракети РФ, якою був збитий старий непрацюючий радянський супутник на висоті до 500 км над поверхнею Землі. Внаслідок збиття супутника утворилася величезна кількість уламків, які ледь не перетворили на брухт Міжнародну космічну станцію.

Мілітаризація Росії протягом останніх років пожвавила її військову активність у космосі. Протягом 2020-2023 років держава-агресор змогла вивести на орбіту 22 супутники, які займаються розвідкою, забезпечують навігацію і зв’язок, відповідають за раннє попередження про запуск балістичних ракет.

З лютого 2024 року світова громадськість активно обговорює плани РФ щодо відновлення випробування ядерної зброї у космосі, які були розкриті американською розвідкою. Експерти наголошують, що застосування ядерної зброї у в космічному просторі може спричинити непередбачувані наслідки, в тому числі, появу “мертвих зон” на орбіті, заповнених уламками тисяч знищених супутників. Уряд США вважає, що подібна ініціатива РФ означатиме “перетин небезпечного Рубікону в історії ядерної зброї” і порушить міжнародний Договір про космос від 1967 року. Кремль очікувано заперечив підозри і заявив, що не розриватиме Договір. Проте міжнародна спільнота оцінює заяви російської влади з недовірою і вже починає активне обговорення потенційних загроз і способів реагування.

Російська космонавтика дедалі більше схожа на “космічного хулігана”, який вихваляється своєю величчю, надуває щоки і погрозливо махає кулаками. “Хуліган” вже давно не страшний, але все ще небезпечний, бо готовий будь якої миті ухопити каменюку і заподіяти шкоду як собі, так і оточуючим. Пріоритетом Кремля залишається війна з Україною, під час якої російська армія створює місячні ландшафти там, де раніше були українські міста і села.

Авторський огляд російської кризи підготував Фома Бурт

25.04.2024