Питання деколонізації на порядку денному міжнародної політики

18 липня 2024 року в залі Укрінформу відбувся круглий стіл “Фіно-угорський спротив Росії: боротьба без союзників?”. Захід організував Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спільно з Громадською платформою “Ліга Вільних Націй”.

Модерував подію Максим Майоров. Він наголосив на зростанні в Україні та світі уваги до питання поневолених Москвою народів:

Тематика деколонізації Росії набуває дедалі більшої актуальності – буквально днями у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт “Про основні засади державної політики України щодо взаємодії з національними рухами колоніальних народів Російської Федерації”. Це важлива ініціатива українських депутатів, але вже далеко не перша. Так само і Центр стратегічних комунікацій вже проводив в Укрінформі круглі столи, присвячені деколонізації Росії”.

Аналітик Центру досліджень безпекового середовища “Прометей” Ольга Волянюк також взяла участь в роботі круглого столу. В рамках проекту Центру “Допомога у формуванні державної політики з підтримки корінних народів РФ”, за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”, дослідниця акцентувала на кількох позиція:

  1. В Україні ми вже апробували різні жанри та підходи для донесення справжньої сутності російського режиму та його репресивної політики – від ґрунтовних академічних текстів до сучасних мюзиклів. Дані незалежних аналітичних центрів спростовують удавану єдність і дружбу народів РФ, яку демонструє російська пропаганда. Світова громадськість досі не завжди розуміє загрози колонізаційної політики РФ, але на цьому шляху є і деякі зрушення.
  2. Важливі крайні резолюції Європарламенту, ПАРЄ, Парламентської асамблеї ОБСЄ, присвячені деімперіалізації та деколонізації Росії. “Питання деколонізації на порядку денному міжнародної політики”, – зазначила Ольга Волянюк. У лютому 2024 Резолюція Європарламенту підкреслює необхідність деімперіалізації, деколонізації та рефедералізації РФ заради запровадження демократії.
    Резолюція ПАРЄ у квітня 2024 також стверджує деколонізацію як умову становлення демократії в РФ; а в червні вже йдеться про необхідність протидіяти стиранню культурної ідентичності та політиці русифікації щодо численних корінних народів РФ. У червні зʼявилась також Резолюція Парламентської асамблеї ОБСЄ, яка вказує на грубі порушення прав корінних народів у РФ, визнає деколонізацію необхідною умовою для сталого миру.
  3. Ця база міжнародних документів цінна, але її недостатньо. Центр дослідження безпекового середовища закликає працювати над подальшими якісними та кількісними дослідженнями в цій темі, розробляти показники, які надаються вимірюванням, порівнянням і стануть верифікованим підґрунтям для майбутніх міжнародних рішень. “Широку громадськість запрошую читати щотижневі моніторинги Центру дослідження безпекового середовища “Прометей”, у яких ми фіксуємо подальше поглиблення російської кризи,” – завершила виступ Волянюк.

В обговоренні взяли участь фіно-угористи Ростислав Мартинюк, Денис Ковальов, Олівер Лооде, Дмитро Левусь; представники ерзянського національного руху в Україні Сиресь Боляєнь, Олена Кутирьова, Артем Рижиков; ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Олександр Самойленко; політичні експерти Юрій Сиротюк, Ярослав Чорногор.

 

Захід доступний у записі