Ініціювали експертну зустріч про масштабування Музею російської агресії

27 вересня 2024 в інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану Український інститут національної пам’яті спільно з ЦДБС “Прометей” зібрали партнерів із державних органів, громадських організацій, щоб обговорити виклики масштабування Віртуального музею російської агресії та практичні аспекти роботи проєкту.

З 2020 року ЦДБС “Прометей” бере активну участь у започаткуванні та розвитку сучасної платформи про російську агресію в Україні. Це партнерський проєкт, який наразі планує розширення з залученням ще потужнішого потенціалу державних органів, громадянсього суспільства, міжнародних організацій. Документування війни – важлива та клопітка щоденна праця, покликана зберегти максимально великі об’єми доступної інформації, забезпечити право кожного на пам’ять, створити безпечне середовище для поширення правди.

27 вересня до обговорення актуальних питань збереження пам’яті про війну долучилися представники Офісу Генерального прокурора України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ, Національної поліції, Представництва Президента України в АР Крим, Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, прокуратури АР Крим та міста Севастополя, а також партнери проєкту із громадських організацій, деякі автори Віртуального музею російської агресії.

Під час експертної зустрічі піднімались робочі питання підготовки матеріалів, питання верифікації даних, які публікуються на сторінці Віртуального музею, безпека свідків, пріоритетні теми для висвітлення, канали поширення інформації про російські злочини.

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович вважає особливістю Віртуального музею російської агресії публікацію верифікованих правоохоронними органами історій про злочини російської агресії. Ці історії є джерелом інформації про російсько-українську війну насамперед для дипломатів, юристів, журналістів та ін. Однак наразі важливо розширити діяльність і охопити більшу аудиторію, адже війна продовжується, кількість російських злочинів зростає.

“З одного боку, задокументовані правоохоронними органами факти про російську агресію слугують юристам і дипломатам, щоб притягнути Росію до відповідальності, а з іншого боку, події війни стають історією, яку ми зобов’язані зберегти для майбутніх поколінь”, — наголосив він.

Ольга Волянюк, редакторка матеріалів Віртуального музею російської агресії, представниця Центру дослідження безпекового середовища “Прометей”, розповіла про виклики створення кейсів, які публікуються на сайті Віртуального музею.

“Для нас дуже важливо співпрацювати з різними органами державної влади, громадськими організаціями, академічними установами, які допоможуть максимально повно висвітлити російські злочини. Це не лише верифікація даних, а й статистичні дані, контакти людей, які можуть дати свідчення, фото та відео, що документують російську агресію та її наслідки”.

Під час обговорення присутні експерти запропонували свої ідеї щодо того, які нові російські злочини варто висвітлити першочергово, а також обговорили питання доповнення інформації щодо наявних кейсів та каналів поширення інформації.

Проміжний етап функціонування Віртуального музею російської агресії, який передбачає підготовку нових кейсів та підтримку комунікаційної складової, реалізується Українським інститутом національної пам’яті та Центром дослідження безпекового середовища “Прометей” за підтримки Фонду “Партнерство за сильну Україну”.