Холодна російська весна

За крок після виборів, за півкроку до катастрофи

Розпочавши війну з Україною, Росія відкрила не лише воєнний, але й економічний і політичний фронти. Розраховуючи на стрімку перемогу, країна-агресор не сподівалася, що опиниться у тривалій фазі турбулентності.

Політичний фронт РФ: все здається стабільним

Прихід весни після холодної сірої зими завжди пов`язаний з очікуванням позитивних змін. Та вже перші дні весни в Росії повністю і рішуче перекреслили будь-які сподівання на краще.

1 березня непривітна російська столиця попрощалася з опозиційним політиком Олексієм Навальним. Без сумніву, Кремль доклав максимум зусиль для знищення суперника, запроторивши його за ґрати далеко від цивілізації. Тим не менше, під час похорону влада проявила “великодушність”, дозволивши бути присутнім майже всім охочим. В цей день омонівці незвично нудьгували. Але так було не скрізь – в окремих регіонах не зрозуміли політику Кремля і суди призначали адміністративні арешти учасникам поховальних церемоній, розцінюючи прізвище Навального на плакатах як екстремістську символіку.

Загибель головного російського опозиціонера стала прелюдією до “виборів” президента РФ. Ми вже звикли не сприймати цю подію всерйоз, жодної політичної інтриги не було. Прогнозовано переможцем оголосили Путіна, за якого проголосувало нібито більше 87% виборців при явці у понад 77%. Опозиційне видання Meduza назвала ці вибори найбільш фальсифікованими в історії РФ.

Cхоже, в день “виборів” найпопулярнішим продуктом для рядових росіян, крім вже традиційно міцних напоїв, стала зеленка, якою активно обливали урни для голосування. А ще, не дивлячись на подорожчання бензину, дехто з виборців не полінувався “проголосувати” навіть коктейлями “Молотова”. Радикалізм виборців вказує на те, що стало неможливо достукатися до влади традиційним електоральним способом (детальну хронологію “волевиявлення” росіян можна переглянути у регулярному моніторингу Prometheus Center за посиланням #RussianCrisis #monitoring )

Країни-члени ЄС очікувано розкритикували російські “вибори” як такі, що відбулися з численними порушеннями, за відсутності реальної опозиції, і проводилися в тому числі на окупованих територіях України. Обурення політиків підтримали 39 нобелівських лауреатів, які закликали світ не визнавати Путіна президентом РФ і назвали його “прямою і явною загрозою всьому людству”.

Вже традиційно не помітили фальші в російських “виборах” найближчі партнери і союзники – Китай, Іран, КНДР, Узбекистан, Венесуела.

Воєнний фронт РФ: “на воре и шапка горит” або звір з обпаленим хвостом

У нетрадиційний спосіб до виборів у Бєлгородській і Курській областях РФ долучилися й російські добровольці, які обрали для себе реалістичніший спосіб зміни влади в Кремлі. Підсумком “обмеженої військової операції” Російського добровольчого корпусу, Легіону “Свобода Росії” та інших формувань стало знищення двох складів із боєприпасами армії РФ, близько 1500 представників особового складу, виведення з ладу понад 170 одиниць військової техніки.

Російська влада проявила свою безпорадність і в запобіганні масштабному теракту 22 березня у підмосковному Красногорську, де в концертному залі Crocus City Hall загинули та постраждали більше 300 осіб. Спроба Кремля знайти “український слід” виявилася нікчемною, хоч майже з перших годин теракту відповідальність за нього взяло терористичне угрупування ІДІЛ-Хорасан. Зрештою під тортурами російська влада вибила зізнання у від чотирьох затриманих громадян Таджикистану. Як наслідок, ця найбільш упосліджена етнічна громада РФ (переважно заробітчан) стала жертвою поліцейських утисків та інших проявів ксенофобії у російських містах.

Очевидно, розпаливши полум’я війни, Росія більше не може підтримувати його власними силами, тому продовжує нарощувати закупівлю зброї, зокрема у КНДР та Ірану. Все це відбувається за мовчазної згоди Китаю. Також 2024 року планується проведення щорічних морських навчань в Оманській затоці та в Аравійському морі за участі військових кораблів РФ, Ірану та Китаю.

У відповідь країни НАТО продовжують готуватися до агресії з боку РФ, про ймовірність якої вже в період 2026-2027 років попереджає німецька розвідка. У березні відбулися навчання північних країн – членів НАТО, в яких вперше взяла участь Фінляндія. Нарешті наприкінці лютого подолано спротив Угорщини і двері Альянсу відкрилися для Швеції.

Попри загрозливе збільшення збільшення Кремлем військових видатків і планування нових масштабних наступів, Україна не складає зброю і продовжує боротись. Україна продовжує чекати винесення на голосування в Палаті представників Конгресу США законопроекту про допомогу у розмірі 60 млрд доларів.

Не дивлячись на позицію німецького канцлера Олафа Шольца, який відхилив рекомендацію Бундестагу про надання авіаційних крилатих ракет Taurus, Україна продовжує отримувати і вдало використовувати далекобійні британські та французькі ракети типу Storm Shadow і SCALP-EG.

Початок квітня приніс новину про атаку українських дронів на підприємства в Татарстані, що підтверджує спроможність України виготовляти і використовувати дрони, здатні ефективно вражати цілі на відстані у понад 1000 км. Зі слів міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, у 2024 році Україні вдалося вдесятеро збільшити виробництво БПЛА дальньої дії, порівняно з минулим роком.

Україна нарощує атаки на нафтопереробну інфраструктуру РФ. Ціллю української зброї стають як НПЗ, так і термінали з нафтобазами. Попри заяви, Росія досі не здатна ефективно захистити свої нафтопереробні об`єкти. За підрахунками фахівців, наслідком останніх атак може бути повна або часткова втрата до 12% нафтопереробних потужностей РФ. Для їх відновлення доведеться витрачати значні кошти, в тому числі на пошуки аналогів західного обладнання, постачання якого вже обмежене санкціями. На ситуацію що склалася вже почала реагувати російська біржа, фіксуючи максимальні ціни на бензин за останні півроку. Це також змусило Кремль запровадити піврічну заборону експорту бензину з РФ, починаючи з 1 березня 2024 року. В очікуванні подальших атак на нафтопереробну інфраструктуру РФ, фахівці припускають подальше зростання цін і на дизельне пальне, яким заправляють як військову техніку, так і техніку що будує, збирає врожаї та транспортує вантажі.

Економічний фронт: невиправданий оптимізм Кремля і поневіряння російської нафти.

Характерно, що перший свій державний візит після “переобрання” Путін планує здійснити до Китаю – свого поки що найбільшого і найвпливовішого покровителя. Пекін продовжує виконувати роль рятівного кола для російської економіки і ВПК. За даними американської розвідки, КНР втричі збільшив свій експорт до РФ з 2022 року, і вагома частка товарів можуть бути використані у військових цілях. Також Китай претендує на роль найбільшого імпортера російської нафти у 2024 році, оскільки західні санкції вивели з гри Індію. Китай демонструє меншу вразливість до антиросійських санкцій, але в окремих випадках і він змушений поступатися. З 2024 року три з чотирьох найбільших банків Китаю перестали приймати платежі від підсанкційних російських фінансових організацій.

Тим часом невдачі продовжують переслідувати російську нафту в Європі. З початку року від її імпорту відмовилася Болгарія. Далі приймати російську нафту припинили кілька великих турецьких терміналів на Середземному морі. За умов збільшення санкційного тиску російський нафтовий гігант “Роснєфть” оголосив про продаж своїх активів у Німеччині.

Продовжує вирішуватися доля заморожених російських активів. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вважає можливим виділення першого мільярда від отриманих із них прибутків на користь України вже 1 липня, якщо ЄС діятиме швидко для реалізації необхідних процедур. Вона також зазначила, що можна розраховувати на отримання близько 3 мільярдів євро у 2024 році та аналогічних сум у наступні роки. Канцлер Німеччини Олаф Шольц схвалює ідею використання доходів від російських активів на придбання зброї для України. Згідно з пропозицією Єврокомісії, 90% прибутку від знерухомлених суверенних активів РФ хочуть спрямувати через Європейський фонд миру на закупівлю зброї для України. Решту планують використати на відновлення та реконструкцію. Тим часом Бельгія задекларувала 1,7 млрд євро прибутку від заморожених російських активів. Країна заявляє про готовність профінансувати українські потреби, у тому числі оборонні, частиною цього прибутку.

Важливою новиною стало приєднання Швейцарії до 13 пакету санкцій ЄС з рішенням швейцарських банків про закриття рахунків громадян РФ. Також Європейська комісія починає розгляд питання повної заборони на імпорт сільськогосподарської продукції з РФ та Білорусі.

Проте російська влада демонструє показний оптимізм. Кремль оголосив плани збільшити у 2024 році видатки на армію до 6% ВВП, що становить 10,8 трлн руб і вперше в історії перевищить суму видатків на соціальну політику. Водночас економісти вважають таку перспективу малоймовірною, відзначаючи значне скорочення експорту російських товарів – до 28,8% за 2023 рік. Все це відбувається на тлі збільшення видатків на війну – до 100 млрд доларів за 2023 рік, з одночасним зменшенням загальних видатків бюджету до 20%. Джерелом відносної економічної стабільності в РФ залишається золотовалютний резерв, який оцінюється у 585 млрд доларів. Проте внаслідок санкцій близько 300 млрд доларів резерву залишаються замороженими. З метою наповнення бюджету влада продовжує збільшувати податки для великого бізнесу, на якому також лежить тягар санкцій. Завдяки утриманню низьких відсоткових ставок та пропаганді, на думку фахівців, РФ ще здатна підтримувати позитивні споживчі настрої. Вони припускають, що за відсутності структурних змін в економіці, Росія досить близько підійшла до можливості розкручування інфляційної спіралі та порушення макроекономічної стабільності.

Отже, з приходом весни на Україну і світ продовжує віяти холодом з РФ. Кремлівський диктатор не втомлюється будувати грандіозні загарбницькі плани. З початком нового 2024 року війна, на жаль, не перестала бути реальністю. Навпаки, ситуація демонструє стійке тяжіння до загострення. Однак, економічні, політичні та воєнні реалії, які складаються для РФ, з кожним днем вимагають підвищення ставок. Закон граничної корисності Росією вже давно порушено, і очевидно, що кожен новий клаптик випаленої української землі дається їй із неймовірними жертвами. З іншого боку, за класичною економічною формулою альтернативної вартості, російський народ приречений щоразу обирати гармати замість масла, щоб продовжити непотрібну війну, яка провокує і прискорює самознищення Росії.

Авторський огляд російської кризи підготував Фома Бурт

01.04.2024