“Кращий захист українських національних інтересів – це починати грати на російському полі” – у Києві обговорили проблеми народів Росії

15 квітня у стінах Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України відбулось обговорення проблем народів Росії, які зазнають системного тиску з боку уряду РФ. Захід, ініційований Центром дослідження безпекового середовища “Прометей”, зібрав за одним столом українських політиків, науковців, громадських активістів, політичних емігрантів, релігійних діячів та представників ЗМІ.

Від імені Дипломатичної академії учасників експертної дискусії привітав завідувач Центру міжнародних досліджень Андрій Веселовський.

Голова Комітету у закордонних справах Верховної Ради України Ганна Гопко, відкриваючи захід, заявила, що представники народів, які одвічно живуть на своїй землі і території яких свого часу були включені до складу Російської імперії, СРСР, а тепер Російської Федерації, зазнають системних порушень національних і громадських прав. “Особливо жорстких форм цей процес набув з 2014 р. після збройної агресії Росії проти України, зокрема й окупації Криму. На словах Москва розповідає про багатонаціональну державу, демонструє “потьомкінські села”, на кшталт показної підтримки малочисельних народів Півночі, на ділі проводить політику асиміляції корінних народів та національних меншин”, – поділилась своїми міркуваннями депутат. Вона вважає, що демонстрація Україною солідарності із народами Росії, які зазнають утисків та русифікації, продиктована не лише моральними обов’язками, але й національними інтересами. “Ми чітко розуміємо, що корінні народи є важливими партнерами вільного світу. Важливішими ніж так звана російська опозиція, яка просякнута ідеями імперіалізму та “русского міра” не менше ніж очільники Кремля”, – підсумувала Гопко.

Директор Музею-архіву преси Вахтанг Кіпіані презентував присутнім виставку унікальних періодичних видань мовами народів РФ, у тому числі, малочисельних та нині зниклих. Це 21 раритетна газета латиницею, кирилицею, арабською графікою, серед яких і ті, що видавалися на території сучасної Росії ще на початку ХХ ст. Центральним експонатом виставки став примірник газети “Юлдузъ” за 1908 р. – одне з перших видань татарською мовою у Російській імперії. За словами Кіпіані, деякі автохтонні народи Росії мають лише по одному друкованому виданню власною мовою, ще й з маленьким накладом. Останнім часом чимало таких видань переходять на публікацію російською мовою, що звужує простір для використання рідної мови, каже Кіпіані.

Голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький, говорячи про важливість збереження мовного розмаїття, зазначив: “Ви бачите скільки часу ми обговорюємо в парламенті мовний законопроект та намагаємося захистити право українців на мову у власній країні. Українці досі є жертвами тієї боротьби, яку стільки століть з нами проводить Російська імперія. Але ми вірні нашим принципам. Кожна нація та кожен народ має право на розвиток своєї мови, яка безумовно є цивілізаційною цінністю”.

Важливу роль України в процесі поширення цінностей свободи, відзначили й представники діаспор народів Росії: співзасновник громадського руху “Вільний Ідель-Урал” Сиресь Боляєнь і татарський політичний емігрант Нафіс Кашапов. Вони закликали депутатів Верховної Ради України підтримати проект Постанови № 10125 “Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, національних парламентів держав світу щодо засудження порушення прав корінних народів у Російській Федерації”.

Народний депутат України, Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, аналізуючи стан російсько-українських міждержавних взаємин, висловив думку, що тотальні утиски Москвою прав та свобод народів Росії створили атмосферу, в якій Російська Федерація дозволила собі напасти на свого сусіда – Україну: “Коли народи Росії здобудуть собі право вільно вирішувати свою долю – тоді вони зможуть вирішувати і формати державних утворень чи державного утворення в яких вони забажають реалізовувати свої права… Можливо на місці сучасної Російської Федерації можуть виникнути декілька таких державних утворень”.

Муфтій Духовного управління мусульман України “Умма” Саїд Ісмагілов, аналізуючи релігійну політику Москви, заявив наступне: “Кращий захист наших українських національних інтересів – це починати грати на російському полі. Найбільш подавленими в Росії є етнічні меншості, в першу чергу мусульманські народи. Саме мусульманські народи чинять найбільший спротив політиці асиміляції, політиці відриву їх від власної мови, історії, ідентичності та державності… що має робити Україна? Не просто захищати свої національні інтереси – потрібно грати на російському полі: підтримувати національні спільноти, і релігійно, і в питанні збереження мови та культури. Якщо Україна буде в такий спосіб підтримувати народи РФ, що прагнуть самовизначення, – це буде найбільший захист українських національних інтересів”.

До обговорення питань, винесених у програмі долучилися Наталія Беліцер, Іван Валюшко, Ростислав Мартинюк, Павло Лакійчук, Марат Закіров, Павло Подобєд, Ігор Луценко, Дмитро Левусь, Максим Майоров та інші учасники. Доповідачі закликали нарощувати потенціал українського експертного середовища в сфері вивчення Російської Федерації та її народів з метою формування цілісної зовнішньої політики української держави.

Автор фото: Ольга Наконечна