Міжнародна конференція з прав колоніальних народів РФ

17.05.2024 в Києві відбулася міжнародна конференція з питань прав колоніальних народів РФ.

Захід організували Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України по взаємодії з національно-визвольними рухами РФ, ЦДБС “Прометей”, міжнародна організація “Ліга Вільних Націй”, за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Народні депутати України, урядовці, дипломати, аналітики, представники національно-визвольних рухів обговорювали різні проблеми деколонізації РФ. Йшлося про причини війн, котрі розв’язує РФ, імперіалістичний і колоніалістський характер цієї держави. Подія також стала деякою підтримкою для поневолених народів РФ, які системно зазнають утисків та дискримінацій.

Захід відкрили Марія Мезенцева та Валерій Пекар.

“У світі зростає розуміння, що причина війни — імперіалістський, колоніалістський характер російської держави, — зазначила у вступному слові Голова ТСК Марія Мезенцева. Вже визнано резолюціями Європарламенту та ПАРЄ, що росія є колоніальною імперією, що її деімперіалізація й деколонізація є необхідними умовами позитивних змін в росії та сталого миру для України. Для України це є продовженням давньої традиції. Українці завжди розуміли, що Україна не буде вільною, поки невільні інші народи імперії. Наше гасло завжди було «За нашу і вашу свободу!». Ще у 1943 році Організація українських націоналістів ініціювала створення Антибільшовицького блоку народів. Верховна Рада України нині активно включилася в роботу в цьому напрямі: створена ТСК, розроблений і найближчим часом буде винесений на розгляд Парламенту законопроєкт про основні засади державної політики”.

Тематичні панелі дали можливість розглянути різні аспекти проблематики. Панель “Права людини в РФ ” охопила виступи Олександри Матвійчук, Тараси Шамайди, Саіда Ісмагілова. У панелі “Право народів на самовизначення” взяли участь Олександр Мережко, Дмитро Наталуха, Максим Майоров, Ібрагім Яганов, Доржо Дугаров. Третя панель “Ідентичність народів РФ та культурні права народів” була представлена виступами Володимира В’ятровича, Володимира Горбача, Айгуль Ліон. У ході завершальної панелі “Деколонізація РФ і глобальна безпека” своїми міркуваннями ділилися Володимир Огризко, Михайло Басараб, Павло Жовніренко, Сиресь Боляєнь, Руслан Габбасов.

Експерт Центру “Прометей” Максим Майоров порівняв два шляхи національного самовизначення народів на пострадянському просторі: через “парад суверенітетів” та в рамках деколонізації.

“Перший варіант спирався на пізнє радянське законодавство і був результативним для союзних, але не для автономних республік. Співтворцем, а часто й ініціатором корпусу міжнародного права щодо деколонізації була Москва. І вважалося що самого СРСР це не стосується. В усякому разі, уявлялося, що автономії СРСР є прикладом кращого розв’язання національного питання, ніж колонії західних капіталістичних держав. Однак по факту, колишні колонії досягли більшого, ніж колишні автономії СРСР: Намібія стала незалежною державою-членом ООН, а Татарстан – не став. Тож можливо, для автономій РФ продуктивнішим буде “повернутися” не в 1990 рік “параду суверенітетів”, а в 1917-й – розпаду імперії. Тобто говорити про РФ як про колоніальну державу, а не як про майданчик рестарту Новоогарьовського процесу.”

До роботи активно долучилися представники башкирського, бурятського, ерзянського, татарського, черкеського рухів, які висловили свою солідарність Україні.

Голова політради руху “Вільна Черкесія” Ібрагім Яганов заявив, що запеклий опір українців російській агресії дає шанс усім поневоленим народам на здобуття свободи та незалежності.

“Сьогодні, окрім України, у нас немає союзників у боротьбі з рашизмом, — висловився голова Комітету Башкирського національного руху закордоном Руслан Габбасов. — Усі країни пов’язані договорами, страхами, обмеженнями, і тільки Україна насмерть бореться з нашим ворогом — путінським режимом”.

Саїд Ісмагілов, член Ліги Вільних Націй та татарського національного руху вважає, що формування національних рухів всередині РФ, в умовах сьогоднішнього режиму, неможливе. Ця місія покладається на політичну еміграцію та діаспору.

Радник Ліги Вільних Націй з міжнародних справ Доржо Дугаров підкреслив: “Україна є для нас прикладом прагнення до свободи, стійкості в боротьбі та вірності демократії. Але також Україна — наш перший союзник у міжнародній політиці: українці на своєму історичному досвіді знають, що таке імперський гніт і геноцид, і можуть пояснити це політикам і народам інших країн”.

Модерували панелі Ярослав Чорногор і Тарас Бик.

За результатами конференції підписаний меморандум про взаєморозуміння та співпрацю, що є значним кроком у досягненні цілей і підтримці подальших зв’язків між учасниками заходу.

Найближчим часом на розгляд Верховної Ради України подається також законопроєкт про основні засади державної політики у цій сфері державної політики.

Серед тез та ключових моментів заходу:

  • Досі важливо обґрунтовувати значимість коаліцій між українськими організаціями та організаціями корінних народів РФ.
  • Злочинна насильницька асиміляція народів триває, знищення їхньої мови, культури, релігії, освіти, тощо є типовою практикою РФ, як і переписування історії та творення міфів про особливу місію Росії.
  • Дискримінація народів з радянського періоду відгукується практиками змушенням до підписання неправомірних угод, винищенням шляхом мобілізації на війну та інші заходи, які загрожують життю людини, тактиками заміщення корінних жителів, заселення на їх місце інших.
  • Захід досі остерігається розпаду РФ, при цьому принцип невтручання у внутрішні справи держави застарілий, а колоніальні народи мають право стати незалежними та утворити свої держави, тому потребуть підтримки інших держав.
  • Війна в Україні відкриває можливості для корінних народів РФ, а Україна може стати ефективним посередником між ними та країнами Заходу.
  • Будь-яка імперія розпадається, розпад Росії повинен бути контрольованим. Міфи про те, що такий розпад призведе до хаосу, повинні аргументовано розвінчуватися.
  • Здобуття народами незалежності сильно обмежить Росію в ресурсах і можливостях.

Після конференції Інязор (головний старійшина) ерзянського народу Сиресь Боляєнь написав на своїх сторінках у соцмережах:

“Дякуємо організаторам цієї, без перебільшення, історичної зустрічі!

Все більше людей в Україні, та у всьому світі починають розуміти, про що саме ми говорили й говоримо, починаючи з чотирнадцятого року.

Ми закликаємо не чекати часу, коли обставини примусять РОБИТИ те, про що ми говорили у чотирнадцятому, благали у дев’ятнадцятому, вимагали після двадцять другого, а починати працювати. Слабкість ворога у великої кількості народів, які завойовані та утримуються силою. Ми маємо колосальний потенціал, ми маємо відкрити ідеологічний, інформаційний фронт правди проти ворога, ідеологія якого базується на суцільній брехні! Так переможемо!”