Місяць квітень в РФ видався неспокійним і розпочався з масштабної повені. Вона охопила територію Південного Уралу та південно-західного Сибіру. Велика вода з легкістю змила благенькі греблі та затопила тисячі будинків. З високих кабінетів місцева влада довго не могла розгледіти масштабність катастрофи та зі значним запізненням провела евакуацію населення. “Врятовані” жителі майже одразу були кинуті напризволяще в холодних приміщеннях комунальних закладів. Якби не громадські активісти, “потопельники” гостро відчули б брак найнеобхіднішого. Місцевий бізнес, очевидно зрозумівши, що “мокрі” гроші теж не пахнуть, миттєво підвищив цінники на питну воду – влада лише розвела руками. Тим часом екологи попереджають про небезпеку спалаху епідемій у затоплених районах, зокрема сибірської виразки.
Кремль не хоче лізти в “мокрі справи” бо хоч “вибори” вже позаду, самопризначений диктатор намагається бути непорочним. Тим часом натовп у затопленому Орську істерично волає то “Путін, допоможи”, то “Ганьба”. Місцева поліція хапається за кийки, але до кровопролиття справа не доходить (що є рідкістю). Мітинг, зрозуміло, несанкціонований і напевно десь за рогом стоять автозаки.
Місцева влада кидає “потопельникам” соломинку – обіцянки виплатити від 10 тис. до 100 тис. рублів (43 000 грн). Втім натяк на традиційну російську істину, де “порятунок потопельників – справа рук самих потопельників”, у цій ситуації очевидний. Масштаби неготовності влади настільки критичні, що потерпілі самі вартують свої будинки, рятуючи тварин і цінні речі. Представників МНС мало, вони кинуті керівництвом напризволяще, тому з вдячністю приймають їжу і пальне від постраждалого населення.
Одразу ж знайшлися “согражданє”, готові поживитися з чужої біди – фіксуються численні випадки мародерства у підтоплених районах. Найбільшими мародерами вже звично залишаються місцеві чиновники, які лише в Орську освоїли 1 млрд рублів на спорудження греблі, що виявилася неспроможною зупинити потоки води.
“Повеневий” кризовий менеджмент Кремля звівся до відставок мерів міст і порушення кримінальних справ, винуватці яких, скоріш за все, уникнуть серйозної відповідальності. Психологічної розрядки не сталося навіть після приїзду самого міністра з надзвичайних ситуацій Курєнкова. В місцевих телеграм-каналах цей візит назвали “показухою”, у багатьох виникло бажання “очистити” чиновника у великій воді.
Аби справити враження на місцеві еліти, владика Кремля навіть почав лякати їх виборами, хоча за законодавством губернатори та мери не обираються населенням.
Тим часом, нарізаючи мов глевкий пиріг новий російський бюджет, уряд виділив шмат і для загарбаних українських територій, в тому числі для так званих “ЛНР” і “ДНР”. Характерно, що ці “народні резервації” з 2014 року, попри нескінченну “відбудову”, так і не навчилися самі себе утримувати і в усьому покладаються на “матінку Росію”. Поки частина Росії тоне і волає “Путін, допоможи”, кремлівський диктатор фінансує територію, яка російською ніколи не стане.
У той час як у бюджеті РФ на 2024-2026 роки передбачено 483 млрд руб. дотацій для “нових регіонів” (тимчасово окуповані українські території), жителі затоплених регіонів масово скаржаться на відмови у виплатах. В Оренбурзькій області з 400 тис. заявок на виплати було схвалено лише 46 тисяч. У відповідь скупий коментар Путіна: “Чего так мало то!?”.
Путін тим часом веде боротьбу зі “зрадниками” в Міністерстві оборони, розхитуючи крісло під паркетним генералом Шойгу. Гучний арешт Іванова – заступника і найближчого соратника міністра оборони Іванова вказує не лише на проблему корупції в армії РФ, на якій наголошує Кремль, але й сгналізує незадоволення кремлівського диктатора ходом “військової операції”.
Відвернути увагу громадськості Кремлю допомагає нова “забава” – хрестовий похід проти мігрантів з країн Азії, що живуть і працюють у РФ. Спровокована Москвою мігрантська криза вже позначається нестачею робочої сили для економіки РФ. На фоні переслідувань і утисків у Росії трудові мігранти країн Азії все частіше знаходять роботу в Китаї. Російські економісти натомість констатують факт впевненого скорочення населення РФ (у тому числі внаслідок широкомасштабної війни з Україною) і пропонують розширити міграцію з країн Африки та Латинської Америки.
Протягом квітня частими гостями у Росії вже традиційно були українські БПЛА. Вони, обходячи “доблесне російське ППО”, вражають заводи агресора. Самі ж росіяни, як умисно так і випадково, продовжують наближати українську перемогу, пускаючи під укіс потяги, підпалюючи військкомати і тепловози. Не вберегли навіть храм, який горів і завалився як і сама далека від Бога пропаганда російської церкви (див. моніторинг “Російська криза” ЦДБС “Прометей”)
Травень для РФ розпочався спекотно. США запровадили новий масштабний пакет санкцій проти 280 суб’єктів як у РФ, так і країн – партнерів. Таким чином сьогодні щодо РФ діє понад 5000 різних точкових санкцій, запроваджених США та ЄС – за цим показником країна-агресор вже випереджає Іран.
Попри все кремлівська влада, схоже, найбільше стурбована проведенням інавгурації Путіна і відзначенням чергової річниці “Дня Перемоги”.
“День Перемоги” в Москві пройде за звичною програмою – з брязканням зброєю на параді та салютами. Екзотичності “параду Перемоги” має додати присутність президентів Киргизстану, Лаосу і Гвінеї-Бісау за відсутності представників демократичних країн – членів Антигітлерівської коаліції. Водночас Кремль вирішив не проводити ходу в рамках пропагандистської акції “Безсмертний полк” – вже традиційного джерела мемів. Крім того “вишенькою на тортику” має стати виставка “трофейної техніки” НАТО в російській столиці – ще одна спроба підживити міф про “священну” війну, яку РФ веде з “колективним Заходом”.
Вже у травні Україна починає отримувати західну зброю в рамках нового пакету допомоги США. Це викликає значне занепокоєння у РФ, військове керівництво якої задля демонстрації сили має намір провести тактичні навчання з ядерною зброєю. Водночас об’єктом погроз Кремля стала Велика Британія – кремлівський режим пообіцяв знищувати військові об`єкти і техніку союзника України.
Попри складну ситуацію всередині РФ, пов`язану як з природними лихами, так і з політичною турбулентністю в очікуванні інавгурації та перерозподілу влади, кремлівський режим продовжує нести агресивну риторику у світі та планувати нові військові операції в Україні. Масштабна повінь стала ще одним доказом того, що російське населення все частіше стає заручником політики Кремля, який продовжує витрачати гроші на війну і брязкання зброєю.
Авторський огляд російської кризи підготував Фома Бурт
07.05.2024