Вайнахів не допускають до військового вишколу

Збройні сили РФ повинні максимально знизити кількість призовників з Чечні та Інгушетії. Про це стало відомо завдяки листу воєнкома Москви Віктора Шепілова, що потрапив до рук журналістів.

У листі йдеться про намір “звести до мінімуму кількість вихідців з Північного Кавказу, покликаних за період весняного призову 2021 року до ЗС РФ”. “Бажаною є повна відсутність представників вищевказаних народів”, – зазначено в документі. Неясно при цьому, чи мав на увазі автор листа тільки інгушів і чеченців, чи всі народи Північного Кавказу.

Міністерство оборони РФ, як і керівництво Інгушетії, кинулись негайно спростовувати новину. Однак офіційна статистика говорить зворотнє – Москва дійсно обмежує призов вайнахів (чеченців та інгушів) до російського війська. І не лише вайнахів.

У Чечні практикується тільки осінній призов, під час якого в республіці набирають всього 500 осіб для проходження строкової військової служби. Кількість призовників в республіці при цьому оцінюється в більш ніж 80 тисяч осіб. В Інгушетії під час весняної призовної кампанії минулого року в армію пішли тільки 200 чоловік, в той час як в республіці налічується близько 12 тисяч осіб призовного віку, які не пройшли військову службу. Аналогічна ситуація не лише із вайнахами, але й із народами Дагестану: аварцями, даргинцями, лезгинами, лакцями, табасаранами, кумика та ногайцями.

Дещо відрізняється ситуація із призовом в інших республіках Північного Кавказу. Наприклад, з Кабардино-Балкарії та Північної Осетії щорічно потрапляють до ЗС РФ по 1 000 – 1 500 осіб.

Військові пояснюють зниження кількості призовників переходом російської армії на контрактну основу. Згідно з минулорічними даними, які оприлюднив міністр оборони РФ Сєргєй Шойгу, кількість призовників у знизилася до 225 тисяч, а чисельність контрактників зросла до 405 тисяч осіб.

Однак частковий перехід російської армії на контрактну основу не пояснює малої кількості призовників з Інгушетії і Чечні. Наприклад, сусідній з цими республіками Ставропольський край щорічно відправляє служити близько шести тисяч осіб – тобто в 12 разів більше, ніж Чечня.

За даними “Прометею”, одержаними з наших джерел на Північному Кавказі, кількість призовників зворотно пропорційна до активності збройного підпілля.

“Часто статистику призову з Північного Кавказу пояснюють виключно нестатутними відносинами в армії. Мовляв, військовослужбовці-росіяни відчувають постійні приниження від представників кавказьких народів. Тобто, образ росіянина, а відтак і образ метрополії, десакралізується просто на очах у військових. Проте, це не вся правда. Активність збройного підпілля у північнокавказьких республіках зростає із заходу на схід: від Республіки Адигея до Дагестану. Західні республіки значно більш секуляризовані, зросійщені, точніше совєтизовані, ніж Інгушетія, Чечня і Дагестан. У східній частині Північного Кавказу ефективний контроль над територіями здійснюється не так завдяки дієвості державних інститутів, як завдяки терору. Серед молоді Чечні, Інгушетії та Дагестану чи не найвищий в РФ запит на справедливість. З року в рік цей запит лишається незадоволеним. За цих умов Москва просто не наважується давати вайнахам і народам Дагестану військовий вишкіл. Хоча керівництво республік постійно повторює, що зі збройним підпіллям покінчено, але насправді всі розуміють, що ліквідований збройний спротив, але не ліквідована жодна з його причин”, – пояснює джерело “Прометею”.