Генеральна Асамблея,
ще раз підтверджуючи першорядне значення Статуту Організації Об’єднаних Націй у справі сприяння затвердженню верховенства права у відношеннях між державами,
посилаючись на передбачені у статті 2 Статуту зобов’язання всіх держав утримуватися в їхніх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави і вирішувати свої міжнародні суперечки мирними засобами,
посилаючись також на свою резолюцію 2625 ( XXV ) від 24 жовтня 1970 року, в якій вона схвалила Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами у відповідності до Статуту Організації Об’єднаних Націй, і знову підтверджуючи закріплені в ній принципи про те, що територія держави не повинна бути об’єктом надбання іншою державою в результаті погрози силою або її застосування і що будь-яка спроба, спрямована на часткове або повне порушення національної єдності і територіальної цілісності держави або країни, або їхньої політичної незалежності, несумісна з цілями і принципами Статуту,
посилаючись далі на Заключний акт Конференції з безпеки і співробітництва в Європі, підписаний у Гельсінкі 1 серпня 1975 року, Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року ( Будапештський меморандум), Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року і Алматинську декларацію від 21 грудня 1991 року,
підкреслюючи важливість підтримки в Україні всебічного політичного діалогу, який відбиває різноманіття її суспільства і забезпечує участь в ньому представників всіх частин України,
вітаючи безперервні зусилля Генерального секретаря і Організації з безпеки та співробітництва в Європі, а також інших міжнародних і регіональних організацій на підтримку деескалації ситуації навколо України,
відзначаючи, що референдум, проведений в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі 16 березня 2014 року, не було санкціоновано Україною,
1. Підтверджує свою прихильність суверенітету, політичній незалежності, єдності і територіальній цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах;
2. Закликає всі держави відмовитися і утримуватися від дій, спрямованих на часткове або повне порушення національної єдності і територіальної цілісності України, в тому числі будь-яких спроб змінити кордони України за допомогою загрози сили або її застосування або інших, незаконних засобів;
3. Наполегливо закликає всі сторони негайно приступити до мирного врегулювання ситуації навколо України шляхом прямого політичного діалогу, виявляти стриманість, не вдаватися до односторонніх дій і войовничої риторики, які можуть підсилити напруженість, і повною мірою брати участь у міжнародних посередницьких зусиллях;
4. Вітає зусилля Організації Об’єднаних Націй, Організації з безпеки і співробітництва в Європі та інших міжнародних і регіональних організацій з надання Україні допомоги в захисті прав всіх громадян України, в тому числі, прав осіб з числа меншин;
5. Підкреслює, що референдум, проведений в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі 16 березня 2014 року, який не має законної сили, не може бути підставою для будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим або міста Севастополя;
6. Закликає всі держави, міжнародні організації та спеціалізовані установи не визнавати будь-яку зміну статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на підставі згаданого вище референдуму і утримуватися від будь-яких дій або кроків, які можна було б витлумачити, як визнання будь-якого такого зміненого статусу.
27 березня 2014 року (68/262)